Отож уявімо собі: 2022 рік, 24 лютого, війна своїм крижаним подихом нищить все навкруги. Вона здуває з берегів Дніпра пісок, який міг укріпити межі українських міст непідступними бастіонами. Вітри гасять усі вогники, а водночас зникають пункти обігріву, без яких холодний лютий стає пекельним. Вода виходить із берегів та змиває ґрунти: вони вже ніколи не стануть хлібом, а це тисячі дитячих "дякую", які не дочекалися надії на порятунок.